Адамцевич Євген Олександрович

Біографія:

Євген Олександрович Адамцевич (народився 19 грудня 1903 (1 січня 1904) у селі Солониця, нині Лубенський район Полтавської області — помер 19 листопада 1972 у селі Холмівка Бахчисарайського району, нині АР Крим) — видатний український сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних пісень, а також автор відомого «Запорозького маршу».

Основні відомості з біографії:

 * Ранні роки та втрата зору: Народився в родині станційного службовця. У віці двох років осліп від вітряної віспи.

 

 * Освіта та навчання музиці: Деякий час навчався в Київській школі для сліпих. Гру на бандурі опанував у талановитого місцевого бандуриста Мусія Петровича Олексієнка в Ромнах, де проживав з бабусею. Ромни у 1920-х роках були значним культурним центром.

 * Початок творчої діяльності: З 1927 року розпочав творчу діяльність у Ромнах, де керував ансамблем бандуристів. Згодом входив до складу Миргородської капели бандуристів. У 1930-х роках виступав як мандрівний кобзар разом зі своєю дружиною Л. Парадас, яка була його поводирем.

 

 * Участь у з'їздах та виступах: У 1939 році був учасником Республіканської наради кобзарів та лірників у Києві, а в 1940 році — Всесоюзної наради народних співців у Москві. Виступав на всесоюзному радіо.

 

 * "Запорозький марш": У 1926 році Адамцевич почув першу частину мелодії майбутнього "Запорозького маршу" від кобзаря Івана Кириловича Положая, а другу, мажорну, частину склав сам. Цей марш став одним з музичних символів України, а Адамцевич став автором цього твору.

 

Твір було написаний в 1926 році, але відомим широкому загалу він став у 1969 року. У 1969 році, Запорізький марш, було вперше виконано, на концерті в Київському оперному театрі, імені Тараса Шевченка, там його Євген Адамцевич виконав публічно.

 

Твір у варіанті Адамцевича, звучав інакше, обробку твору зробив, керівник Національного академічного оркестру народних інструментів України, композитор, пан Гуцал Віктор Омелянович.

 

Він казав - Я зрозумів, що такий твір має звучати масштабно й велично. Написати новий марш на основі старого стало для мене першорядним завданням.

 

12 квітня 1970 року оркестр уперше виконав обробку цього маршу. Художній керівник і диригент Яків Орлов повторив твір на біс кілька разів. Відтак до 1974 року «Запорозький марш» виконували на усіх концертах по декілька разів.  

 

 В наш час появилось нове аранжування цього твору, його зробив Стефан Творун, воно відоме як  Козацький марш.

 

 * Творчість та репертуар: У репертуарі Євгена Адамцевича були широко представлені українські народні пісні: історичні (про Байду, Морозенка, Палія, Супруна), родинно-побутові, гумористичні та сатиричні. Також він виконував пісні на слова Т. Шевченка, М. Вороного, Я. Щоголева, Олександра Олеся, В. Чумака, Д. Загула, М. Некрасова, П.-Ж. Беранже, народну танцювальну музику (гопак, козачок, метелиця), вальси, чардаші. Серед його власних творів: «У неволі» (1941), «Дума про Івана Федька» (1966) та «Запорозький марш».

 

 

 * Останні роки: У 1972 році Євген Адамцевич з дружиною переїхав до доньки Тетяни Євгенівни Бобрикової в село Холмівка Бахчисарайського району в Криму. Помер кобзар Євген Адамцевич у 1972 році, в Бахчисарайському районі, селі Холмівка, там і похований.