Із сиром пироги

Пироги 

Українська народна пісня 

Слова і музика народні 

 

Ішов козак по стежці по межі терени

І здибав він дівчину, що несла пироги.

Ой, чули, чули, чули, ой, чули, чули ви,

І здибав він дівчину, що несла пироги.

 

«Дівча моя хороше, чи знаєш мої сни,

Що я тебе кохаю і з сиром пироги.»

Ой, чули, чули, чули, ой, чули, чули ви,

Що я тебе кохаю і з сиром пироги.»

 

Дівчина як почула козацькі мрії-сни,

Відразу запросила на свіжі пироги.

Ой, чули, чули, чули, ой, чули, чули ви,

Відразу запросила на свіжі пироги.

 

Не міг козак діждатись щасливої пори,

Дівча його цілує, а він їсть пироги.

Ой, чули, чули, чули, ой, чули, чули ви,

Дівча його цілує, а він їсть пироги.

 

Коли це із-за лісу взялися вороги,

 

Взяли собі дівчину із сиром пироги.

А то були мисливці – ніякі вороги,

Козак із переляку сховався в бур’яни.

Ой, чули, чули, чули, ой, чули, чули ви,

Козак із переляку сховався в бур’яни.

 

 

Козак гірко заплакав: «Ви кляті вороги,

Візьміть собі дівчину – віддайте пироги!»

Ой, чули, чули, чула, ой, чули, чули ви,

Візьміть собі дівчину – віддайте пироги!»