Лента за лентою - Тарас Чубай

( скачати - слухати, текст, скачать - слушать )



Ах лента за лентою набої подавай

Українська повстанська пісня 

Слова: Микола Сороколіта  

Музика: Василь Заставний
Виконує: Тарас Чубай

 

Вже вечір вечоріє, повстанське серце б’є,
А лента набої поспішно подає.

Приспів:
Ах, лента за лентою – набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
Ах, лента за лентою – набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!

А ворог атакує і преться щосил,
Юнак-кулеметник їх вправно косив.

Приспів

Як сонце сходило, втомлений юнак,
Упав він ранений, упав він навзнак.

Приспів

До нього санітарка поспішно іде,
В обличчя вдивляєсь, його пізнає.

Приспів

Він в неї вдивляєсь, пече в грудях рана,
Біля кулемета дівчина молода.

Приспів

А ворог атакує, в останній момент –
Наново заграв вже затихлий кулемет.

Приспів (2)

Ах, лента за лентою – набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
Ах, лента за лентою – набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!



Микола Сорокаліт

Автор слів пісні "Лента за лентою"  Микола Сорокаліта. Народився Микола в селі  Вибранівці на Львівщині. Вихованець «Просвіти», зріс на традиціях української героїки. Відмовившись зректися своєї національності і перенести метрику з церкви до костелу, він вимушений залишити п'ятий клас державної математично-природничої гімназії у Львові, поринув у громадську роботу. В 19 років був ув'язнений за розповсюдження націоналістичних листівок. Через півтора року вийшов на волю, став членом ОУН. Потім його кілька разів арештовують, а в 1939 р. поляки запроторюють до страшної в'язниці Берези Картузької, з якої вийшов після розгрому Польщі. Був у підпіллі. В 1941 р. проголошував Акт відновлення Української держави на Жидачдвщині (Вибранівці, Глібовичах, Загірних Брильцях та інших). Уник гестапівського арешту і появився в УПА як воїн Люлька. Писав вірші. 

 

Якось повстанцям стало відомо, що окупанти мають намір передислокувати районний центр з Нових Стрілищ у Вибра-нівку з метою блокування і знищення воїнів УПА. Туди прибув гарнізон 100 чоловік емгебістів. Повстанський провідник вирішив не допустити здійснення цього наміру. В боївці М. Сороколіта залишилось лише 10 чоловік і стільки налічувалось у групі самооборони. Несподівана вечірня атака була настільки вдалою, що ворог лише відстрілювався. У цьому бою вміло діяв юнак-кулеметник Смерека. Маневруючи, він заливав окупантів свинцевим вогнем. Блискуча операція зірвала назавжди намір ворога. 

 

І ось під враженням цього бою, подвигу юнака-кулеметника в умовах побуту Дев'ятницького лісу біля сіл Вибранівка та Чижиків літом 1946 р. народились рядки цієї пісні, їх прочитав кущовий Василь Заставний Шершень (загинув в 1950 р.) і підібрав до них мелодію. У наспівуванні допомагали бойові побратими. Аматори дещо трансформували відому мелодію і поклали на неї ці віршовані рядки. Так появилась пісня. 

 

Через Дев'ятники і Вибранівку проходив зв'язок повстанців на Карпати і далі на Захід. По зв'язку постійно прибували люди, нова пісня припала до душі, її переймали і несли у свої відділи. Пісня швидко пішла в люди, де для кращого звучання до приспіву долучено вигук «ех» або «ах”. 

 

В одному з численних нерівних боїв тяжко поранений М. Сороколіта знепритомнів і потрапив до рук емгебістів. Пережив страшні тортури. Був засуджений до кари смерті, потім заміненої на 25-річну каторгу. Відбував у концтаборах Кінгірі, на мідних рудниках в Джез-казгані, готував повстання. Втративши здоров'я, в 1957 р. визнаний нездатним до праці; йому трохи скоротили термін ув'язнення.  І він повернувся на Україну, переїхав в м. Миколаїв, потім на Львівщину. 

 

Джерело