Не пора не пора

( скачати - слухати, текст, скачать - слушать )



Не пора 

Українська народна пісня

Слова: Іван Франко  

Музика: Денис Січинський

 

Текст пісні

 

Не пора, не пора, не пора

Маскалеві й ляхові служить.

Довершилась Україні кривда стара –

Нам пора для України жить.

 

Не пора, не пора, не пора

За невігласів лить свою кров

І любити царя, що наш люд обдира, –

Для України наша любов.

 

Не пора, не пора, не пора

В рідній хату вносити роздор.

Най пропаде незгоди проклята мара,

Під Украйни єднаймось прапор.

 

Бо пора ся великая єсть –

У завзятій , важкій боротьбі

Ми поляжем, щоб волю і славу і честь,

Рідний краю, здобути тобі.



Денис Володимирович Січинський 

Денис Володимирович Січинський, народився 2 жовтня 1865 року, селі Клювинці,  Гусятинський район,Тернопільська область. 

 

Видатний український композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.  Автор музики до пісні-маршу «Не пора»,  на слова Івана Франка.

 

Основи музичних знань Денис Січинський здобув у Тернопільській класичній гімназії, після закінчення якої, у 1888 році, вступив на правничий та теологічний факультети Львівського університету, але музичну освіту завершив у Львівській консерваторії У 1892 році.

 

Після завершення студій переїхав до Коломиї, де заснував чоловічий вокальний квартет. Потім працював учителем гри на фортепіано, диригентом хорів у Бережанах та інших містах Західної України,також Станіславі, Перемишлі. Ще був капельмайстером оркестру при сирітському притулку в Дроговижі, як організатор і диригент хорів співацького товариства «Боян» (засноване 1891 р.).

 

Денис Січинський був надзвичайно талановитим, став першим композитором у Галичині, однак «жити з музики» було не легко, тому його життя було досить важким. Позбавлений засобів для існування, Денис Січинський змушений був братися до будь-якої роботи, переписувати ноти, аранжувати популярні твори, керувати хором, військовим оркестром, давати уроки, лекції, працювати рахівником, бухгалтером, капельмейстером у сирітському притулку. Працював у Львові, Саме львівському «Боянові» композитор присвятив свої два великих твори: в'язанку народних пісень «Було не рубати зеленого дуба» і кантату «Дніпро реве». 1894-го Денис Січинський брав участь у створенні у Львові комітету для збирання й публікації українських народних пісень.

 

1902 року заснував у Станіславі (Івано Франківську) першу музичну школу, організовував сільські хори. Один з ініціаторів Союзу Співочих і Музичних Товариств Галичини 1903 року.

 

Помер Денис Січинський від зараження крові (сепсису) 26 травня 1909 року. Похований у меморіальному сквері Івано-Франківська. Лише після смерті композитора громадськість усвідомила, якої втрати зазнала.