Прощався стрілець зі своєю ріднею

Українська народна пісня

Прощався стрілець зі своєю ріднею, І поїхав в дорогу далеку. За свій рідний край, за стрілецький звичай Прийняв бій за свою перемогу. А вітер колише шовкову траву, Молодий дуб додолу схилився, Листям шелестить... Вбитий стрілець лежить, Над ним коник його зажурився.
Ой коню, мій коню, не стій наді мною, І землі не розкопуй копитом. Біжи коню мій, скажи неньці рідній, Що я лежу у лісі забитий. Хай батько, і мати, і рідні ісестри, Нехай вони за мною не плачуть. Я у лісі лежу, за ріднею тужу, Чорний крук наді мною вже кряче". Немало козацтва за волю лягло, І ніхто з них вже більше не встане.
Україна була, Україна жива, Україна ще знову повстане.