Пісня "Ой у лузі червона калина": Історія символу незламності українського духу
Від народної пісні до гімну визвольної боротьби – славетна історія "Червоної калини" налічує понад століття. Ця пісня, що стала символом незламності українського духу, пройшла довгий шлях, єднаючи покоління борців за свободу та незалежність України.
Народження легенди: від театру до стрілецьких лав
Поширена думка про суто народне походження пісні є лише частковою правдою. Сучасний, відомий усім варіант "Червоної калини" народився у 1914 році завдяки режисеру та поету Степану Чарнецькому. Працюючи над постановкою трагедії Василя Пачовського "Сонце руїни" у львівському театрі "Руська бесіда", Чарнецький вирішив замінити фінальну пісню-скаргу "Чи я в лузі не калина була" на щось більш оптимістичне та патріотичне. Для цього він взяв за основу останній куплет народної пісні, дещо його переробивши та додавши рядки, що закликали до визволення України.
Так з'явилася перша строфа майбутнього гімну:
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Прем'єра вистави мала шалений успіх, а нова пісня миттєво поширилася серед молоді.
Гімн Українських Січових Стрільців
Справжню ж славу та статус гімну "Червона калина" здобула завдяки Українським Січовим Стрільцям (УСС). Підхоплена стрільцями, пісня зазнала подальших змін. Вважається, що інші строфи, які описують звитягу та боротьбу українського війська, були дописані саме січовиками, зокрема Григорієм Трухом. Вони додали до пісні образи стрілецького завзяття та готовності до бою за рідну землю.
З вуст стрільців "Червона калина" звучала на полях боїв Першої світової війни, ставши символом їхньої мужності та самопожертви. Вона супроводжувала їх у перемогах і поразках, у хвилини радості та смутку, перетворившись на невід'ємну частину стрілецької ідентичності.
Шлях крізь десятиліття заборон та відродження
У радянські часи "Червона калина" була категорично заборонена. Виконання пісні, що асоціювалася з українським національно-визвольним рухом, розцінювалося як прояв "буржуазного націоналізму" та жорстоко каралося. Проте, попри репресії, пісня продовжувала жити у підпіллі, передаючись з уст в уста як таємний код української ідентичності та спротиву.
Нове дихання "Червона калина" отримала наприкінці 1980-х років, під час піднесення національно-демократичного руху та боротьби за незалежність України. Вона звучала на мітингах та демонстраціях, знову об'єднуючи українців у прагненні до свободи.
Символ сучасної України
Справжнім світовим феноменом "Ой у лузі червона калина" стала після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Виконання пісні лідером гурту "Бумбокс" Андрієм Хливнюком у перші дні війни на Софійській площі в Києві облетіло весь світ. Цей імпровізований виступ надихнув мільйони людей в Україні та за її межами.
Всесвітньо відомий гурт Pink Floyd на чолі з Девідом Гілмором, вражений мужністю українського народу, записав трек "Hey, Hey, Rise Up!" з вокалом Андрія Хливнюка. Ця подія привернула безпрецедентну увагу до української пісні та культури.
Сьогодні "Червона калина" лунає на всіх континентах як символ незламності, мужності та єднання українського народу в його боротьбі за існування. Вона перетворилася з пісні на потужну зброю в інформаційній війні, нагадуючи світові про ціну свободи та важливість підтримки України. Історія "Червоної калини" – це яскравий приклад того, як мистецтво може стати рушійною силою національного відродження та спротиву.
"Ой у лузі червона калина": Історія пісні, що стала символом незламності України
Від театральних підмостків до гімну Січових Стрільців та символу сучасної боротьби за незалежність – пісня "Ой у лузі червона калина похилилася" пройшла довгий та славетний шлях, ставши одним із найважливіших духовних скарбів українського народу.
Народившись напередодні Першої світової війни, ця пісня, що спершу була театральним романсом, швидко здобула всенародну любов та перетворилася на потужний символ боротьби за волю України. Її історія тісно переплетена з ключовими моментами української історії ХХ та ХХІ століть.
Театральне коріння та народження гімну
Історія пісні бере свій початок у 1914 році. Український поет, режисер та директор театру "Руська бесіда" Степан Чарнецький працював над постановкою трагедії Василя Пачовського "Сонце руїни". Фінальна пісня-скарга України "Чи я в лузі не калина була" здавалася режисеру надто песимістичною. Прагнучи додати оптимістичного та патріотичного звучання, Чарнецький вирішив замінити її.
За основу він взяв останній куплет старої козацької пісні "Розлилися круті бережечки", де були слова про "червону калину". Чарнецький дещо переробив текст, адаптувавши його до змісту вистави, та, за однією з версій, сам написав нову, більш маршову та енергійну мелодію. Прем'єра вистави з новою піснею відбулася у Самборі і мала гучний успіх. "Ой у лузі червона калина" швидко пішла в народ.
Символ Січового Стрілецтва
Справжнє бойове хрещення пісня пройшла з початком Першої світової війни. У серпні 1914 року її почув у Стрию чотар Українських Січових Стрільців (УСС) Григорій Трух. Натхненний мелодією та словами, він додав до першого куплету ще три, які й склали відому нам сьогодні версію. Саме у виконанні Січових Стрільців пісня перетворилася на їхній неофіційний гімн.
"Червона калина" супроводжувала стрільців у походах та боях, піднімала бойовий дух та стала символом їхньої боротьби за незалежність України. Калина, що "похилилася", стала алегорією поневоленої України, а обіцянка "тую червону калину підіймемо" – клятвою боротися за її визволення.
Заборона в СРСР та відродження
У радянські часи "Ой у лузі червона калина" як символ українського націоналізму була суворо заборонена. Її виконання могло призвести до переслідувань та ув'язнення. Проте пісня продовжувала жити в народній пам'яті, передаючись з уст в уста, та звучала в середовищі української діаспори.
З новою силою "Червона калина" зазвучала наприкінці 1980-х років під час піднесення національно-визвольного руху та боротьби за незалежність України. Вона стала невід'ємним атрибутом мітингів та патріотичних зібрань.
Нова хвиля популярності та всесвітнє визнання
Справжнім ренесансом для пісні став початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Лідер гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк, який вступив до лав територіальної оборони Києва, а капела виконав "Ой у лузі червона калина" на Софійській площі. Це відео миттєво стало вірусним, облетівши весь світ.
Пісню почали переспівувати відомі світові артисти, зокрема легендарний гурт Pink Floyd, який записав трек "Hey, Hey, Rise Up!" з вокалом Хливнюка, спрямувавши всі кошти на гуманітарну допомогу Україні. "Червона калина" зазвучала на всіх континентах, ставши символом незламності українського духу та боротьби за свободу не лише для українців, а й для всього демократичного світу.
Сьогодні "Ой у лузі червона калина" – це більше, ніж просто пісня. Це молитва, клятва та бойовий клич, що об'єднує мільйони українців по всьому світу та надихає їх на подальшу боротьбу за свою вільну та незалежну державу.