Олесь Йосипович Бабій

Біографія: Народився Олесь Йосипович Бабій, 17 березня 1897 року, у селі Середнім, Калуського району,  Івано франківської області. Навчався у Львові, служив в австрійській армії, потім в Українській Галицькій Армії. 

 

У 1924 -1929 роках, здобув у Празі вищу освіту і  став доктором літературознавства в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова.

 

Перший надрукований твір Олеся Бабія, був ще ним написаний, коли він був старшиною в УГА  і називався він - На Київ.

 

Гей, волинськими шляхами

І безмежними степами

Горде військо в бій іде.

Ідуть Стрільці Січовії,

Линуть орли степовії,

Громом пісня їх гуде -

Гей, бій буде!

Голод, втома з ніг кидає,

А сліди їх заливає

Кров, що з босих ніг пливе.

А жару, що тліє в груди,

Не гасять неволя, труди;

Запоріжжя дух живе...

Воскрес - живе.

Йдуть стрільці, ідуть герої

І сліди, шляхи всі свої

Кров’ю, трупами значать.

Не страшна їм смерть, могила,

Ні грізна ворожа сила:

В Київ волю зустрічать

Вірли летять.

 

Самий відомий твір, який написав автор Олесь Йосипович Бабій, це Гімн ОУН «Зродились ми великої години». Гімн ОУН, був затверджений проводом, в 1932 році. 

 

Олесь Бабій брав активну участь в діяльності ОУН, а у 1944 році емігрував за кордон. Емігрантське життя Олеся Бабія розпочалося в Німеччині в таборах для переміщених осіб в Карльсфельді та Мюнхені, де він прожив чотири роки, після чого переїхав до США. Працював в Чиказькому університеті, в редакції українського часопису.

 

Олесь Йосипович Бабій написав багато поетичних збірок «Ненависть і любов» (1921), «Поезії» (1923), «Прамати» (1923), «Під шум Прута» (1923), «За щастя оманою» (1930), «Перехрестя» (1930), «Остання офіра цісареві» (1937), «Пожнив'я» (1939), «Світ і людина» (1947); поем «Гуцульський курінь» (1927), «Жнива» (1946), «Повстанці» (1956); збірок малої прози «Шукаю людини» (1921), «Гнів» (1922); повістей «Перші стежки» (1937), «Дві сестри» (1938), «Останні» (1938); драматичних творів «Родинна тайна», «Воєнна любов», «Олена Степанівна» (1966); досліджень про творчість Маркіяна Шашкевича, Юрія Федьковича, Богдана-Ігоря Антонича та інших письменників.

Помер Олесь Йосипович Бабій  2 березня 1975 року, похований у Чикаго.

 

Сьогодні пісня Олеся Бабія «Зродились ми великої години», є не тільки патріотичною піснею, ця пісня зачарувала серця людей, передається в народі з уст в уста і стала частиною народного фольклору і деякі музикознавці цю пісню відносять до української народної пісні.