Слухати українську пісню - Не моя вина


Виконує:  гурт Світозари

Слова: М. Луків

Музика: Ігор Яснюк

 

Не моя вина, а моя біда,

Що роки пливуть, як вода.

Не о тій порі і не в тім саду,

Я зустрів тебе молоду.

 

Приспів:

Чи то сум, чи то сміх на устах твоїх?

І любить тебе й не любити гріх.

Чи то сум, чи то сміх на устах твоїх?

І любить тебе й не любити гріх.

 

Що робити нам, як діяти нам?

Не питай мене, я не знаю сам.

Хай там будь, що будь і тюрма й сама,

А забудь тебе в мене сил нема.

 

Приспів (2)

Луків Микола Володимирович, народився 6 січня 1949 року, с. Куманівці Хмільницького району Вінницької області.  Український поет, громадський діяч, член Спілки письменників України з 1974 року. Заслужений діяч мистецтв України, академік Української екологічної академії наук. Головний редактор журналу «Дніпро» від 1984 року. 

 

Після школи майбутній поет у 1968 року закінчив Немирівське педагогічне училище імені Марка Вовчка, а 1973 року, факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка і пішов працювати завідуючим відділом поезії письменницької газети «Літературна Україна».

 

За влучним висловом поета-академіка Бориса Олійника, «Микола Луків — один із найпопулярніших поетів сучасної України. У багатій поліфонії сучасної української поезії голос цього митця звучить по-особливому зворушливо, чисто й виразно. Гостре відчуття часу, вміння доступно й художньо переконливо говорити про найголовніше, найсокровенніше, свідома орієнтація на випробувану й перевірену віками народну етику й мораль, конкретна життєва основа й пісенний лад багатьох його творів принесли поетові заслужене визнання й завоювали гідне місце під читацьким сонцем. Кращі поезії Миколи Луківа стали хрестоматійними. Пісні, написані на його слова, звучать не тільки по всій Україні, їх можна почути скрізь, де живуть наші земляки, — від краян слов'янського світу до Канади, США й Австралії».

 

Творчість поета Миколи Луківа відзначено престижними міжнародними та всеукраїнськими преміями. Він  лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди, премій імені Миколи Островського, С. Гулака-Артемовського, Всеукраїнської премії ім. В. Вернадського. За плідну творчу працю нагороджений орденом «За заслуги» II ступеня, орденом Святого Володимира. За заслуги у відродженні духовності в Україні та утвердженні Помісної Православної Церкви удостоєний ордена Святого архістратига Михаїла. Він заслужений діяч мистецтв України, академік Української екологічної академії наук, понад двадцять років очолює всеукраїнський літературно-художній та суспільно-політичний журнал «Дніпро».

 

Автор двох десятків поетичних збірок: «Ріка», «Шлях», «Політ», «Весняні дощі», «Отча земля», «Кущ осінньої калини», «Поезії», «Право на пам'ять», «Росте черешня в мами на городі» та інших. Пісні, створені на його слова, звучать не лише в Україні, їх можна почути скрізь, де живуть наші земляки,  від країн слов'янського світу до Канади, США та Австралії.

 

Від 1990 співпрацював з композиторами-тернополянами — О. Бурміцьким, А. Горчинським, співаками — Л. Бурміцькою, Н. Бучинською. Учасник літературних свят на Тернопільщині: «Тернове поле» (1994, м. Тернопіль), «Пісні над Нічлавою» (1995, м. Борщів), де познайомився з Анатолієм Горчинським, який написав мелодію пісні «Росте черешня в мами на городі» і виконав її. 1998 у Тернополі вийшла перша збірка пісень Миколи Луківа «Мелодії для матері і коханої».

Write a comment

Comments: 0