Їхали козаки із Дону додому

Вже писав про пісню «Їхали козаки із Дону до дому».  У своєму першому описі розповідав, що в нас викривлене історичне розуміння цієї пісні. Деякі  аналітики чомусь розповідають що в цій пісні співають про жидів і злих хозарів.

 

Як правильно співати Їхали козаки чи Їхали хозари ?

 

Пісня «Їхали козаки із Дону до дому» навчає нас, як нам потрібно виховувати дочок.  У Війську Запорізькому були закони які не допускали поганого ставлення до жінок , але це не означає що козаки були не людьми і не кохали дівчат. Козаки  як всі чоловіки кохали дівчат,  розповідали їм байки  про те що вони їх ніколи не залишать. Молода дівчина перед успішним воїном який побачив світ і був добре вбраний була безпорадною і готова була за ним їхати хоч на край світу.  Думаю козаки були добрими коханцями так як вміли обходитись з жінками.

 

Наслідки такого кохання могли бути плачевними, тому пісня нам розповідає що козаки розбрелися по лісу назбирали хмизу, підпалили сосну із гори до низу.

 

Деякі люди ці слова сприймають буквально і думають що козаки  Галю підпалили, але вогнем  можуть бути і душевні переживання молодої Галі,  яка побачила  що  коханий її залишив одну. Зрада  коханого як вогонь могла опалювати її з середини.  Більш реально, що автор  вірша  описує весільний обряд  в якому брали гілку сосни  і  прикрашали свічками,  таку гілку сосни ставили в хаті в кутку  і заплювали свічки з гори до низу.  Швидше за все  Галю  з пісні хотіли видати заміж за не коханого чоловіка. 

 

Подібну подію описують і в пісні Горіла сосна палала

 

З цієї пісні  можна зробити висновок,  батькам потрібно навчати своїх дочок стосункам з чоловіками,  щоб вони не потрапляли в такі  плачевні ситуації як молода і не маюча досвіду Галя .

 

В даній пісні  молодій  Галі дуже пощастило,  її голос почув інший козак  який цю молоду дівчину щиро кохав.  Козак прийшов і врятував розбите серце Галі,  у житті може бути не так все добре, тому нам потрібно прислухатись  до цієї поради  «А хто дочок має нехай навчає»

Українська народна пісня

 

Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю – забрали з собою.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підманули Галю – забрали з собою.

Поїдемо з нами, з нами, козаками,
Лучче тобі буде, як в рідної мами!
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Лучче тобі буде, як в рідної мами!

Везли, везли Галю темними лісами,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Прив’язали Галю до сосни косами.

Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,
Підпалили сосну од гори до низу.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підпалили сосну од гори до низу.

Горить сосна, горить і палає,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє:

Ой хто в лісі чує, нехай той рятує,
Ой хто дочок має, нехай научає!
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Ой хто дочок має, нехай научає.

"А хто дочок має, нехай научає –
Темненької ночі гулять не пускає".
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Темненької ночі гулять не пускає.

Обізвався козак: "Я в полі ночую,
Я твій голосочок здалека почую.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека почую".