Плаче захмарене небо

Олександр Демиденко
У центрі - Олександр Демиденко

Йосип Храпко та Олександр Демиденко є авторами твору «Плаче захмарене небо». Ця пісня  була  написана  1962 році , сьогодні стала народною,  музику до слів  написав композитор Ярослав Вишиваний.

 

Народився Олександр Демиденко  на Сумщині ( рік народження невідомий).

 

Батьки-інженери хотіли бачити сина медиком, тому після закінчення школи Олександр  вступив до військового медичного училища. Та військового лікаря  із Олександра не вийшло - відразу зрозумів, що це не його доля і залишив навчання. Працював на Донбасі, в шахті імені Сталіна, у Жданові, на будівництві.  

 

Якось перед робітничою аудиторією виступали письменники Михайло Стельмах, Василь Земляк, Євген Доломан. То молодий робітник  Демиденко  скористався моментом  і показав свої перші твори видатним корифеям.

 

- А чому пишеш російською? - запитав Михайло Стельмах. - Треба тобі вчитися.

 

І написав молодому автору рекомендацію до Київського національного університету. Та Олександр Демиденко вибрав Чернівецький університет.

 

Після університету кілька років Олександр Демиденко працював на Чернігівщині вчителем. А з 1971-го живе і працює в столиці.

 

Поет написав  багато віршів,  для дітей та юнацтва. Його дитячі книжки написані з добром і любов’ю, але самий відмий твір  який написав Олександр разом  Йосипом Храпком  це пісня  «Плаче захмарене небо»

 

Українська народна пісня 

Плаче захмарене небо, В задумі клени сумні... Більше в стрічатись не треба - Стиха ти мовив мені. Приспів: Словом мене не пораниш, Вірність свою збережу; Хоч ти мене покидаєш - Знай, що тебе я люблю. Справжнє то щастя кохати, Як його доля дає. Як ти зумів розтоптати Перше кохання моє. Приспів. Падають сльози, як роси, Зрада пече без вогню. Серце моє не попросить В тебе нітрохи жалю. Приспів. Хай на полях громовиця, Я не стомлюся журбі; Завжди мені будуть снитись Очі твої голубі. Приспів. Більше побачень не буде - Різні в нас ляжуть путі; Серце моє не полюбить Більше нікого в житті. Приспів.