Любо братці любо


Історію пісні  читайте в відеоблогах.  

 

Українська народна пісня

Виконує; Тарас Житинський

 

Як батько заграє, - ворог враз ридає;
То іти до кого молодому козаку?!
Червоні ліворуч, білії праворуч,
А я піду до батька на гражданськую війну.

 

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом не приходиться тужить.

 

Із валки лунко, лунко в береги
Вдарили одразу короткі батоги.
Батько нахилився, коня у кар’єр,
"Висікти сволоту!", цівку плечем впер.

 

А першая куля, а першая куля
Порснула по мені та спасли ремні.
А другая куля, а другая куля
Вранила коня, ще за світа дня.

 

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом не приходиться тужить.

 

А третяя куля, а третяя куля
Вцілила мене, мого коня нехай мине.
Як терпець урвався - то не налякать,
Тільки б дотягнуться, а на смерть начхать.

 

Не сумуйте батьку, нічого пенять,
Ті хто виноваті вже навіки сплять.

А що не владнали та не домайстрували
Буде того зілля нашим дітям дорубать.

 

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом не приходиться тужить.

 

Годі на сьогодні, браття, храбрувать,
Коні натомились, хлопці хочуть спать.

Нічого не шкода, ні врага-ірода,
Шкода тілько волі та буланого коня.

 

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом не приходиться тужить.

 


Історія пісні  - Любо братці любо

Пісня - Ой у вишневому саду


Тарас Житинський, народжений у родині репресованих вояків УПА в Карагандинській області, лише у 1981 році році,  зміг повернутися на Батьківщину у  місто Івано-Франківськ.

 

Закінчив Івано - Франківський інститут мистецтв. Серйозно захопився музикою, а згодом став відомим у місті серед молоді музикантом та вокалістом. Після здобуття Україною Незалежності, став одним з перших авторів та виконавеців україномовних пісень.

 

Брав участь у фестивалі «Червона Рута» в 1991 році, а в 1992 році, отримав  гран–прі фестивалю «Кришталевий лев» та спеціальну відзнаку на «Слов'янському базарі». Окрім власних творів Тарас Житинський виконує патріотичні повстанські та стрілецькі пісні.

 

У 1996–му для нього починається нове життя: він несподівано перебирається до Лондона. Завівши собі на голові справжнього оселедця, він став схожим на вільного козака в екзилі.

 

Уже кілька років у Великій Британії функціонує створений Тарасом Житинським гурт Земляки, який грає і народну пісню, і авторський репертуар. «Земляки» мають непоганий концертний ангажемент по всій Англії, але поки що, за певних причин, не можуть відвідати Батьківщину, а точніше  покинути Велику Британію.