Розпрягайте хлопці коні

Цікава історія пісні «Розпрягайте хлопці коні».   Краєзнавець Віктор Яланський у книзі, виданій у 1999 році, «Нестор і Галина, розповідають фотокартки» наводить розповідь дружини Нестора Махна Галини Кузьменко, що автором цього твору є махновець з Полтавщини Іван Негребицький.

 

У махновській версії  був  завершальний  куплет  пісні:

Запрягайте, хлопці, коней

Годі вам вже спочивать,

Та й поїдем із Гуляй-Поля

Щастя й волю здобувать.

 

Мене зацікавив  приспів  цієї пісні  «Маруся раз, два, три калина»  тому я вирішив трохи пофантазувати. Махновець  Іван  Негребицький  міг обрати для пісні поширене в Україні  жіноче ім’я  Маруся, також персонажем для пісні могла послужити отаманша  Маруся Никифорова яка зі своїм козачим підрозділом входила в склад армії Махна.

Отаманша  Маруся воювала на сході України і сучасного Дону,  воювала як проти більшовиків  так і проти  білогвардійців і вона була в той час дуже відомим отаманом в Україні який згинув при невідомих обставинах.

 

Офіційні  версія смерті така:  

Восени 1919 року Никифорова спланувала замах на генерала Денікіна. Вона хотіла закласти вибухівку й підірвати очільника Білої армії, а потім утекти до Польщі для організації анархістської революції. Згідно з офіційною версією її впізнав хтось з білогвардійців, і Марусю арештували.

У вересні 1919 року її разом з чоловіком Вітольдом Бжостеком повісили у дворі севастопольскої тюрми за наказом денікінського генерала Слащова.

 

Українська народна пісня

 

Розпрягайте, хлопці, коні

Та лягайте спочивать,

А я піду в сад зелений,

В сад криниченьку копать.

 

Приспів.

Маруся раз, два, три калина,

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Маруся раз, два, три калина,

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

 

Копав, копав криниченьку

У вишневому саду...

Чи не вийде дівчинонька

Рано-вранці по воду?

 

Вийшла, вийшла дівчинонька

В сад вишневий воду брать,

А за нею козаченько

Веде коня напувать.

 

Просив, просив відеречка,

Вона йому не дала,

Дарив, дарив з руки перстень,*

Вона його не взяла.

 

"Знаю, знаю, дівчинонько,

Чим я тебе розгнівив:

Що я вчора ізвечора

Із другою говорив.

 

Вона ростом невеличка,

Ще й літами молода,

Руса коса до пояса,

В косі стрічка голуба".