Заграй ми цигане старий

Сидір Воробкевич
Сидір Воробкевич

Пісню «Заграй мі цигане старий» написав  український письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини  Сидір Воробкевич.  Народився Сидір Воробкевич  5 травня 1836 року в Чернівцях у родині вчителя філософії і богослов'я. Залишившись у дитинстві круглим сиротою, разом із сестрою і молодшим братом Григорієм, виховувався дідом і бабою в містечку Кіцмані, де здобув початкову освіту.

 

Також  Воробкевич  навчався і у Чернівецькій гімназії, згодом поступив  у духовну семінарію, яку закінчив 1861 року, там  він і почав складати вірші й створювати до них музику. Потім був священиком у буковинських селах, де вивчав фольклор і побут місцевого населення.

 

Музичну освіту здобував приватно у професора Віденської консерваторії Ф. Кренна. У 1868 році склав іспит на звання викладача співу й регента хору у Віденській консерваторії. З 1867 року викладав спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а з 1875 р. — на богословському факультеті Чернівецького університету. Як композитор складав літературні пісні і псалми, компонував хорові твори, сольні пісні та оперети, писав мелодії на власні вірші.

 

Помер 19 вересня 1903 у Чернівцях і похований на міському кладовищі

Українська народна пісня
Слова і музика: Сидір Воробкевич
 

Заграй ми, цигане старий,
Якої я гадаю;
Грошей ти дам, вина ти дам
І всього, що лиш маю.

Бо лютий біль отут горить
І груди розпирає,
І бідне серце так болить,
Що гине, умирає.

Заграй ту пісню чарівну,
Що то колись співала
Старая ненька, як мене
В колисці колисала.

Хай нагада вона мені
Літа ті молодії,
Веселості прекрасні дні
І всі мої надії.

Хай нагада минуле все,
Хай ще хоч раз заплачу,
Бо сліз немає, відколи
Я доленьки не бачу.

Заграй, старий! Як потечуть
Дві сльози по личеньку,
То легше стане на душі
І легше на серденьку.