Вітре буйний.


 

Українська народна пісня

Слова: Тарас Шевченко

Виконує: Оксана Соболева

 

Вітре буйний, вітре буйний,

Ти з морем говориш!

Збуди його, заграй ти з ним,

Спитай синє море.

 

Воно знає де мій милий,

Бо його носило,

Воно скаже, синє море,

Де його поділо.

 

Коли милого втопило? —

Розбий синє море!

Піду шукать миленького,

Втоплю своє горе.

 

Втоплю свою недоленьку,

Русалкою стану.

Пошукаю в чорних хвилях,

На дно моря кану.

 

Найду його, пригорнуся,

На серці зомлію.

Тоді, хвиле, неси з милим —

Куди вітер віє!

 

Коли ж милий на тім боці,

Буйнесенький, знаєш,

Де він ходить, що він робить,

Ти з ним розмовляєш.

 

Вітре буйний, вітре буйний,

Ти з морем говориш!

Збуди його, заграй ти з ним,

Спитай синє море.

 

Воно знає де мій милий,

Бо його носило,

Воно скаже, синє море,

Де його поділо.

 


Текст слів пісні «Вітре буйний» належить Тарасу Григоровичу Шевченку. Вірш Тарас Григорович, написав приблизно в 1838 році.  

 

У 1838  році поет Євген Павлович Гребінка зустрічався з Тарасом Шевченко в Петербурзі і той йому передав свої верші  для публікації  в альманасі «Ластівка» . Серед віршів які передав Тарас Шевченко був вірш «Вітре буйний».  Про передачу віршів  Гребінка повідомляє в листі до Г. Ф. Квітки-Основ’яненка від 18 листопада 1838 року.