Взяв би я бандуру.

Автор народної пісні «Взяв би я бандуру» є мешканець міста Слов’янська, поет Петренко Михайло Миколайович. Народився, Петренко Михайло Миколайович у 1817 році, помер в 1862 році.

 

Петренко Михайло написав багато різних ліричних віршів, на  деякі його вірші була написана музика. Наприклад, ми всі знаємо пісню «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» цю пісню написав також пан Михайло.  

 

На відміну від пісні «Дивлюся я на небо… » пісня «Взяв би я бандуру» зазнала значних змін. Вірш поета Петренка Михайла Миколайовича в оригіналі мав інший текст  і  іншу назву, він називаюся «Туди мої очі, туди моя думка…» на базі цього вірша появилася пісня «Де Крим за горами»

 

Де Крим за горами,

Де сонечко сяє,

Ой, там моя мила

Голубка літає.

Закрилась від мене

Небом і землею

А я сам зостався

Навік сиротою.

Цілий день не їм я,

У ночі не сплю,

Одні тільки муки

У світі терплю.

А все через очі…

Коли-б я їх мав,

За ті карі очі

Душу-б я віддав.

Марусенько люба,

Пожалій мене,

Візьми моє серце,

Дай мені своє.

Взяв би я бандуру

Тай заграв, що знав.

Через тії очі

Бандуристом став.

 

Слова пісні у різні роки змінювалися народом, та в різних регіонах України її співали по різному , тому на сьогоднішній день існує декілька версій цієї пісні, тексти пісні відрізняються послідовністю рядків чи куплетів і навіть слів.

 

Українська народна пісня

 

Взяв би я бандуру

Та й заграв, що знав.

З великого журу 

Бандуристом став.

 

А все через очі,

Коли б я їх мав,

За ті карі очі

Душу б я віддав.

 

Марусино, серце,

Пожалій мене,

Візьми моє серце,

Дай мені своє.

 

Маруся не чує,

Серця не дає,

З іншими жартує

Жалю завдає.

 

Де крим за горами,

Де сонечо сяє,

Там моя голубка

З жалю завмирає.

 

Взяв би я бандуру

Та й заграв, що знав.

З великого журу 

Бандуристом став.