Мій друже Ковалю

Фото українського генерала Гончаренка Георгія Івановича.

 

Музику та оригінальний текст пісні Поручик Галіцин  написав українець який народився в Польщі   Гончаренко Георгій Іванович (літературний псевдонім Ю́рій Га́лич). Гончаренко народжений у Варшаві, сам з роду полтавських дворян.

 

Гончаренко служив Українській Державі був генерал-майором в Українській армії при Гетьману Скоропадському.

 

Під псевдонімом Юрій Галич,  український генерал написав 14 книг, багато оповідань та віршів, опублікував сотні статей.

 

Юрій Галич писав російською мовою, більшість з нас теж пише і навіть говорить російською мовою але це не означає що ми росіяни.  Ми живемо у вільній країні і ми маємо право говорити і писати так як хочемо. Вірші Юрія Галича цікаві і вони переносять нас в минуле.

 

В Тернополе, на солнечном бульваре,

Где молодежь гуляет в галифе,

Где  гимназистки ходят пара в паре –

Есть ресторан австрийский и кафе.

 

Среди недель, тягучих и осторожных,

Как хорошо сидеть там у окна,

Вдыхать ликер и аромат пирожных,

И  видеть шелк бильярдного сукна.

 

Поймать цветок в пленяющей гирлянде,

Под смех стекла и пеструю молву,

И шепотком назначить панне  Ванде,

На Майской улице, за сквером, рандеву. 

 

 Тему авторства пісні Мій друже Ковалю можна прочитати тут

 

Закарпатський поет Микола Матола (1952–1993) на  мелодію пісні «Поручик Галіцин»  написав вірша «Мій друже Ковалю…», який присвятив «Карпатській Січі» та воїнам УПА й СКВ.

 

Вірш Миколи Матоли являється шедевром, завдяки цьому віршу  ми більше розуміємо ті жахливі часи окупації, які пережив наш народ.

 

Слова : Микола  Матола

 

 

Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
Бо дуже нелегко й мені самому.

Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна вогні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.

Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
З сивіла дружина приходить у сні.

А нам би відверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
І знову прикрили московські полки.

І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!