Твір «Виступали козаченьки з високої гори» швидше за все народна дума.
Подібні твори складали кобзарі і співали в народі.
Одну з таких народних дум записав в кінці 19 чи на початку 20 століття Адріан Феофанович Кащенко до свого історичного твору «Оповідання про славне військо запорозьке низове».
Виступали козаченьки з міста із Зінькова
Ой летіли вражі ляхи з коней як солома
А добре пани-ляхи з козаками бились
Що лежить їх від Городка за півтреті милі.
Ей показав Медведенко богатирську силу
Що потопив панів в Городоцькім ставу
Ой, як прийшли козаченьки та з під Солобковець
Валялося вражих ляхів як біленьких овець
В славнім місті Кам'янці стрільнули рушниці
Не по їднім та ляшеньку плакали сестриці
В славнім місті Кам 'янці вдарено з гармати
Не в одного пана-ляха заплакала мати.
Ой, у полі при дорозі пов'янули квіти
Не по єднім ляшеньку заплакали діти
Нещаслива тая битва лиха наробила
В Солобківцях із ляшеньків висока могила.
Музику до пісні «Виступали козаченьки з високої гори» написав український композитор Пашкевич Анатолій Максимович, і ця пісня зазвучала по іншому
Українська народна пісня
Виступали козаченьки З високої гори, Попереду козак Нечай | На воронім коні. | (2) Ступай, коню, битим шляхом Широко ногами, Недалеко Берестечко | І орда за нами. | (2) Стережися, вражий пане, Як жовтої води, Йде на тебе 40 тисяч | Хорошої вроди. | (2) А я козак молоденький, Пана не боюся, Маю ж маю козаченьків | Та й оборонюся. | (2) Виступали козаченьки З високої гори,
Попереду козак Нечай | На воронім коні. | (2)