Вона

Слова і музика: Кость Москалець

Виконує: Плач Єремії

 

Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато,
Вип’єте холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: "життя прекрасне".
Так, життя – прекрасне, а вона...

А вона, а вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.

Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.

Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста.

Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.

Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста. (3)


Дане виконання пісні виконано групою  українських виконавців

Гурт «Плач Єремії» на початку 1990 року, заснував Тарас Чубай (в цей період Тарас виступав у складі музичного театру «Не журись»).  Перший же серйозний «електричний» концерт, відбувся на альтернативному фестивалі «Вивих» у 1990-му році. 

 

Чубай так згадує перші концерти: "перший виступ «Плачів» був ще в межах концертів театру-студії «Не журись» у лютому-березні 1990 року. Це була передвиборча програма, коли ще Чорновола підтримували. Перші концерти були в РОКСі, потім у Львівській філармонії. Це був наш такий дебют. Ми тоді ще грали без барабанів, у такій камерно-акустичній версії, з віолончеллю. А перший виступ з барабанами відбувся на вечорі поезії Віктора Неборака, а в нього уродини 9 травня. І в кінці травня цього ж року ми виступили на «Вивиху». Тоді були виступи на стадіоні. Ми витягнули на сцену арфу. Вона там ледве не згоріла, коли була якась пожежа. Словом, було весело"

 

У 1991 році на фестивалі «Червона рута» в Запоріжжі «Плач Єремії» отримав друге місце в жанрі рок-музики (перше місце журі не присудило нікому). У 1993 році на міжнародному фестивалі «Марія» (Трускавець) гурт зібрав всі можливі нагороди і спеціальний приз журі, приз за найкращу пісню («О хто ти, о хто…»), приз глядацьких симпатій.

 

Перший офіційний альбом гурту «Двері, котрі насправді є»  був записаний у 1993 році.