Сумний святий вечір в 46 році

На жаль автор колядки «Сумний святий вечір в 46 році» нам невідомий.  Відомо що ця колядка була поширена на Західній Україні. Спочатку у колядці співали  «Сумний святий вечір в 45 році» на другий рік співали «Сумний святий вечір  в 46 році»  згодом співали про «Сумний святий вечір в 47 році» і так далі.  Колядка в різних місцях виконувалась по різному, але своєї суті не змінювала.  

 

Подібна тема пісня "Сніги"  

 

Колядка нам розповідає про злочинний російський окупаційний режим який був встановлений у післявоєнній Україні. З колядки можна зрозуміти масштаби злочину цього окупаційного режиму. Окупанти нищили все на своєму шляху,  руйнували села, розстрілювали людей, відправляли їх концентраційні табори  які називалися ГУЛАГ.  Геноцид який проводив СРСР проти народу України  ще повністю недосліджений, але відомо що ці злочини перевищують злочини нацизму у тисячі разів. 

 

По неофіційним даним через концтабори СРСР з 1929  по 1953 рік пройшло очищення  від  40  до 60 мільйонів чоловік,  у цих таборах смерті більше 15  чи 30  мільйонів померло. Сотні тисяч людей були переселені з своїх  етнічних місць проживання на інші землі, які були непристосовані для життя, багато людей там померло від  різних хвороб, чи від голоду.  Тисячі, а можливо і мільйони людей  було розстріляно за вироком окупаційного суду.  

 

Російська влада вбивала людей навіть без вироку суду.  Наприклад, 1 квітня  1941 року росіяни розстріляли трьох тисячну релігійну ходу біля села Біла-криниця на Буковині , убитих закопали в заздалегідь підготовлену яму, в ту яму вони навіть закопували ще живих людей . Думаю подібні дії геноциду відбувалися і після війни і ми ще маємо подібні злочини дослідити. Від російського геноциду найбільше постраждали етнічні українці і кримські-татари, після цього терору багато  українських і татарських поселень зникло з мапи України.  

 

Автор колядки «Сумний святий вечір в 46 році» дуже добре описав ці масштаби злочинів, які робив окупант на нашій землі.  Думаю поступово історики будуть відкривати правду на сумні сторінки нашої історії і ми більше дізнаємось про те криваве жахіття яке нам на нашій землі влаштував кривавий сусід.    

Сумний Святий Вечір

В сорок шостім році,

По всій Україні,

Плач на кожнім кроці.

 

Села руйнували,

По тюрмах саджали,

Так Московії катюги

Україну мордували.

 

В кайдани кували,

Щоб ми їх носили,

Люд невинний тисячами

Заганяли у могили.

 

Сіли до вечері

мати з діточками,

Замість мали вечеряти

Вмились дрібними сльозами.

 

Заплакану матір

Діточки питають

Мамо, мамо де наш тато

З нами чом не вечеряють.

 

Тато наш далеко

В холоднім Сибіру,

Споминає Святий Вечір,

Українську нашу віру.

 

Споминає волю,

Переносить муки,

А його зболіле серце

Плаче від розлуки.

 

Ісусе наш Боже,

Зглянься Ти над нами,

Дай побачити всіх рідних

За святковими столами.

 

А в боях померлих,

Наших всіх Героїв,

Прийми Боже милосердний,

Жити вічно в Царстві Твоїм.

 

Сумний Святий Вечір

В сорок шостім році,

По всій нашій Україні,

Плач на кожнім кроці.