Плачу за все

Степан Петрович Галябарда
Степан Петрович Галябарда

Український поет  Степан Петрович Галябарда  народився  2 грудня 1951  року,   в  селі Суходіл, Гусятинського району, Тернопільської області. Після закінчення Чернівецького університету  в 1973 році він  працював у редакції Чортківської районної газети, був на громадській роботі у Тернополі й Києві.

 

Від 1984 року Галябарда працював в системі Держтелерадіо: відповідальний секретар дирекції телебачення, головний редактор молодіжних радіопрограм, заступник директора телевізійного творчого об’єднання «Молодість», головний редактор радіостанції «Молода гвардія», директор радіостанції «Промінь». Директор першої в Україні незалежної комерційної радіостанції «Радіо Рокс» у Києві.

 

Степан Петрович Галябарда  являється автором багатьох пісень, на його вірші було написано більше 60 пісень  і в тому числі пісня  «Плачу за все» музику до пісні написав Ярослав Борута.

 

У 1991 році вийшла у світ перша його збірка поезій «Не поверну човен», яка складається з двох розділів «Біль України» і «Не поверну човен». У збірку увійшло багато віршів, які Степан Галябарда присвятив рідному краю, його краєвидам, своїм землякам.

 

У 1997 році в тернопільському видавництві «Збруч» вийшла друга збірка поезій «Догорає калина».

 

Співпрацює з композиторами Олегом Слободенком, Остапом Гавришем, Павлом Зібровим, Степаном Гігою, Олегом Марцинківським, Олександром Злотником та іншими.

 

Його пісні є в репертуарах Василя Зінкевича, Алли Кудлай, Павла Зіброва, Лілії Сандулеси, Іво Бобула, Олександра Тищенка, Олегом Марцинківським та інших співаків.

 

Слова:СтепанГалябарда  Музика:Ярослав Борута

Останній вечір ми з тобою вдвох, Горить прощальна свічка на столі. Прости мені, кохана, я - не Бог, Для мені ці борги вже замалі. Мене душа знов кличе у світи, А ти тут залишаєшся сама, Як міг тобі за все я заплатив, Порожня вже тепер моя казна. Приспів: Плачу за все! Плачу за все! Плачу за все! І за вино, і за любов, і за печаль! Плачу за все, Що день нам завтра принесе! В душі не жаль, Мені в душі не жаль! Я пам'ятаю, в мене ти була І образ твій я в серці пронесу. Не раз журба торкнеться ще чола, А ще твою спокутую красу. Та, що тут вдієш, я уже не твій, Жде світ мене і жде нова любов. Ти зрозумій, кохана, зрозумій: Душа моя розтрати прагне знов! Приспів. (4)