Жити

Слова:Олександр Положинський

Музика: Тартак

 

Жити безжурно стає все складніше,

Кров випивають останні новини:

Незнайомий герой цей світ залишив,

Знайомий герой в бою загинув...

Все так і штовхає в безодню депресії,

Щоби впав і не виліз із тої прірви.

Волає: Приєднуйся до процесії

Поховання любові, надії та віри!

І, часом, здається, що, ніби, піддався,

Плюнув на все, заховався в ілюзії -

Та раптом зустрінеш того, хто не здався,

І одразу оговтуєшся від контузії!..

Жити приємно, жити потрібно!

Вдихати повітря на повні груди!

Милуватись красою світанків срібних

І знати, що поруч є добрі люди!

 

Приспів:

В мене є мрія — це смішно...

В мене є друзі — це сильно!..

Хтось каже мені, що я - грішник,

Що я помираю повільно...

Та я не ведуся, одначе,

Мені не уникнути смерті,

Коли усміхаюся, бачу

Усмішки ваші відверті...

Можливо, закину писати,

Стану таким, що не пише,

А ви розтягніть на цитати

Все, що написав я раніше.

І хай зараз так недоречно

Мене хвиля щастя накрила,

Та хтось розпрямляє плечі,

А я розправляю крила!..

 

У списку контактів все більше втрачених,

Але душа відмовляється їх видаляти -

Хай у серці живуть, і це має значення,

Доки пам'ять не прийме цієї втрати...

Є за ким сумувати, але є ким пишатись,

Є кому перейняти хороші манери,

Щоб країну вдягнути у пишні шати

Нового часу, нової ери!

Давайте жити! Давайте шукати!

Давайте ставати кращими!

Писати книжки, малювати плакати,

Бути знаючими і значущими!..

Всі люди складні, всі люди різні,

Але є кому дарувати постійно:

Одним — добре слово, іншим — пісню,

А декому — просто теплі обійми...

 

Приспів.

 

Час не дарує нам жодної миті повернення,

Все, що було, відбуло, поступово розтануло.

Ніч промине,

Відчиняємо двері нового дня, шаленого, вдалого...

А ті, що пішли, стежать за нами,

Дивлячись з неба очима зоряними,

Хто ми є, якими шляхами

Стаємо творцями, жерцями, воїнами?..

Я поживу, я проживу

Життя щасливе, яскраве, натхненне.

Й нікому з тих, кого я люблю,

Не буде соромно за мене!..

 

Приспів.


Український репкор-гурт Тартак, заснований у Луцьку 1996 року. Станом на 2018 рік гурт випустив 9 альбомів.

 

Точкою відліку історії гурту Тартак є 1996-й рік. Саме тоді новостворений проект взяв участь у відбірковому турі фестивалю «Червона Рута», на якому незабаром переміг. Презентувавши на фестивалі пісні «О-ля-ля», «Подаруй Мені Кохання» та «Божевільні Танці».

 

Наприкінці 1997-го року до Сашка Положинського та Василя Зінкевича-молодшого, які на той момент і складали гурт, а скоріше – просто дует, долучилися Андрій Благун — клавішник – та гітарист Андрій «Муха» Самойло. У цьому складі на початку 1998-го року музиканти проїхали по всій Україні як переможці фестивалю «Червона Рута-97».

 

Наприкінці 1999-го до складу гурту приєднався Ді-джей Валентин Матіюк і вже з початку 2000-го року Тартак засів за запис свого дебютного альбому «Демо графічний вибух», запис якого тривав майже два роки. До альбому увійшли як зовсім нові пісні, так і вже досить давні, але в новому звучанні, з якими Тартак переміг на «Червоній Руті».

 

З початок 2005-го року, «Тартак» відзначився змінами. В середині лютого, на Європейській площі в Києві, «Тартак» дав останній концерт у старому складі, адже на початку квітня 2005-го року Андрій «Муха» та ді-джей Валік вирішили залишити «Тартак», щоб розпочати новий творчий етап у гурті Бумбокс. Наприкінці квітня «Тартак» повідомив, що до гурту приєдналися гітарист Антон Єгоров, який на той час вже встиг пограти у гуртах «Бугі-Вугі Джем Слем» і «Прозорі», та Віталій Павлишин, відоміший як ді-джей Архітектор Мендисабель, якого вже на той момент асоціювали з «Тартаком».

 

Сьогоднішній склад гурту:

Сашко Положинський -вокал, тексти (з 1996)

Дмитро Чуєв - бас (з 2002)

Антон Єгоров — гітара (з 2005)

Ярослав Вільчик -барабани (з 2015)